###Ситуація в Карпатах: версії, чутки і думки клубних легенд ###

Спершу був банер на порожніх фанатських секторах стадіону «Україна». «Як граєте – так ми підтримуємо» - такими словами вболівальники «віддячили» футболістам за другий поспіль провальний сезон. Разом з тим, впродовж усього чемпіонату львівські фанати не провели жодної акції проти керівництва клубу. І то за умови, що під акомпонемент справ Кузнєцова-Федецького-Крістобаля з «Карпат» сміється вся Україна. А є ж свіжіший прецедент – втрата лідера львівської атаки Лукаса. Чомусь всі ці речі прихильники «Карпат», верхівка яких нещодавно увійшла до керівного складу клубу, вважають менш принизливими, ніж невдалу гру тих, кого ще два роки тому у Львові боготворили.
фото Романа Лутковського / fckarpaty.com.ua
Не дарма кажуть, що риба гниє з голови. Проте дуже прикметно, що показово відшмагавши футболістів, вище керівництво «Карпат» залишило в спокої всіх творців нинішньої команди – топ-менеджерів Дедишина, Вацка, Ґулордаву, Йовічевіча. Зате на трансфері опинилося відразу 19 футболістів, включаючи гравців, які встигли стати клубними легендами – Ігор Худоб'як, Михайло Кополовець, Ігор Ощипко, Олег Голодюк, Сергій Зеньов. На перший погляд, такий крок видається абсолютною авантюрою. Виправдовуючи рішення львівського керівництва, у футбольних колах називають дві причини:
- у «Карпатах» знають про рішення Спортивного суду Лозанни і тим самим зачищують склад команди під першу лігу-
- враховуючи причетність до ФК «Карпати» Ігоря Коломойського, в зелено-білі футболки повинен перевдягнутися ледь не весь склад «Кривбасу».
Обидві версії поки що не мають офіційного підтвердження, тому, як мовиться, за що купили, за те й продаємо. Наразі ж UA-Футбол звернувся до клубних легенд «Карпат» з проханням відповісти на п'ять болючих питань.
Наша версія ситуації в "Карпатах" - Ніколай Костов: винуватець провалу чи жертва обставин?
1. Чи підтримуєте рішення керівництва клубу – виставити на трансфер 19 футболістів?
2. Не пов'язуєте таке рішення з можливим негативним вердиктом Спортивного суду в Лозанні?
3. Чи вважаєте головними винуватцями провалу «Карпат» футболістів і тренерів, враховуючи, що після кожного кола з команди йдуть провідні гравці?
4. Згодні з Юрієм Дячуком-Ставицьким, який після матчу з «Металістом» сказав, що тренерський штаб на чолі з Ніколаєм Костовим «відправив команду на рік назад»?
5. Яким в зв'язку з останніми подіями бачити майбутнє «Карпат»?
Анатолій Крощенко, нападник «Карпат» (1963-1968)
1. Таке рішення можна підтримати лише за умови, якщо 19 нових футболістів будуть кращими за тих 19-х, яких виставили на трансфер. Певності, що буде саме так, у мене немає. Більше того, практика показує, що похибка при таких радикальних змінах складає приблизно 50 відсотків. Тобто, не вгадаєш з половиною тих, кого відрахував, і з половиною тих, кого запросив. «Карпатам» в контексті кадрової роботи вартувало б перейняти досвід «Шахтаря», де плинність кадрів поступова. Так, команда там теж втрачає гравців рівня Матузалема чи Вілліана, але швидко знаходить їм рівноцінну заміну. Високопрофесійні тренери мають зважувати кожен свій крок. Змінити 19 гравців на 19 собі може дозволити хіба що Абрамович. Та й він на таке не наважиться, оскільки розуміє, наскільки це ризиковано. Тому навіть не знаю, як розцінити вчинок керівництва «Карпат» з професійної точки зору, щоб нікого не образити, скажу так: попахує дилетантським підходом.
2. Мені здається, що цю справу з матчем п'ятирічної давнини вже давно спустили на гальмах і ніхто до неї не повернеться. Хіба що Григорій Суркіс. Ставши віце-президентом УЄФА, вирішив пригадати ту гру, щоб допомогти київському «Динамо». Втім, я добре знаю Григорія Михайловича ще з тих часів, коли ми разом у 1996 році створювали Професійну футбольну лігу. Це – дуже розумна і обережна людина. Переконаний, що на такі кроки Григорій Михайлович, щойно обійнявши нову посаду, не наважиться.
3. Намагався згадати, скільки ж тренерів змінилося в «Карпатах» з того часу, як я очолював юнацьку збірну, а львів'ян тренував Левко Броварський. Мінімум осіб сім-вісім (насправді за цей період у «Карпатах» змінилося 13 тренерів, окремі з яких приходили до керма команди кілька разів – авт.). І це за 13 років! Про яку ґрунтовну роботу за таких умов може йти мова? З кандачка, за кілька днів команду створити неможливо. Тому, вважаю, у «Карпат» є одна людина, яка впродовж усіх цих років усе кришить і трощить. Це й є головний корінь невдач львів'ян.
Зрештою, осуджувати Петра Димінського за те, що він впродовж стількох років вкладає в розвиток команди свої гроші, не можна. Якщо Петру Петровичу не шкода своїх грошей, то він вправі робити все, що вважає за потрібне. Проте, якщо пан Димінський хоче створити сильну, боєздатну команду, йому треба запросити собі в помічники справжніх професіоналів, а не людей, які йому б подобалися. Тоді б не було такого хаосу ні з футболістами, ні з тренерами. В нинішніх же умовах мені Петра Петровича шкода. Але в тому, що відбувається, він винен сам.
4. З Юркою я працював ще тоді, коли очолював дитячу школу «Карпат». Що поробиш, якщо він сподівається нажити капітал таким шляхом? Ось лише шлях цей веде в нікуди. Думаю, що якщо в майбутньому обставини складуться так, що втоптати доведеться Петра Петровича, то Дячук-Ставицький не зупиниться і зробить так, як буде зручно йому. Вважаю, висловлювання Юри стосовно Костова некоректними з точки зору гуманізму і такими, які не роблять нинішньому виконувачу обов'язків тренера «Карпат» честі. Я б ще зрозумів, якби з критикою своїх колег виступили Павлов, Онищенко чи Маркевич, тобто, наставники, за плечима яких є успіхи, яких Дячук-Ставицький не добивався і не доб'ється ніколи. Проте в цьому конкретному випадку Юрій Михайлович поставив своє «я» вище, ніж воно є насправді. Сприймаю цю «критику», як останній подих пенсіонера на професійному поприщі. Сам же критикувати Костова не буду, оскільки не знаю деталей його роботи у Львові.
5. Якщо чутки про «Кривбас» виявляться правдою, то це буде не найгірший варіант для «Карпат». Щоправда, щоб «Карпати» в такому складі досягли результату, їм треба разом з гравцями криворізького клубу запрошувати й тренера Олега Тарана. А то не виключаю, що добра половина гравців, зваживши, яка висока плинність кадрів у Львові, можуть не наважитися на цей перехід. Тарану ж ці хлопці довіряють і знають, чого він від них вимагає.
Ростислав Поточняк, оборонець (1966-1977) і тренер «Карпат» (1991)
1. Не знаючи всіх нюансів, можу сказати, що легіонерів у команді справді забагато. Звісно, іноземців треба запрошувати. Та якщо вони не дають результату впродовж двох років, то вектор розвитку треба змінювати. Тому з виставленням на трансфер окремих осіб можу погодитися. Втім, українськими футболістами, які провели в команді чимало років і щось для «Карпат» зробили, розкидатися не треба. Та й взагалі, сильних гравців в Україні не так багато, щоб проводити такі радикальні чистки. Врешті, що би ми не говорили, обличчя команди формують саме футболісти, а не ті, хто сидять на лавці і крутять в руках секундоміром.