###Лукас: Динамо справді мною цікавилося. Двічі ###

Іспанський лідер «Карпат» запевняє, що почувається у Львові справді щасливим

— ¡Buenas tardes, Lucas! Soy la representante del periÓdico «FÚtbol ucraniano», — розмова в раніше обумовлений час опісля вечірнього тренування починається з вітання з Пересом Мартінесом, — невдовзі мине два роки з моменту вашого переїзду до України. Наскільки адаптувалися до побуту в нашій країні?

— Життя у Львові мені подобається, адже люди, які тут мешкають, дуже гостинні й щирі. До того ж, мені пощастило влаштуватися в самому центрі міста, в його історичній частині.

— Українською, часом, ще не розмовляєте?

— Потроху намагаюсь вивчати, проте, правду кажучи, вона є достатньо складною для мене. Але працюю над собою й поступово покращую свій рівень.

— І які ж слова вам удалося опанувати насамперед?

— «Добрий день», «Як справи?» (Лукас усміхається, вимовляючи фрази з усе ще помітним, але милим акцентом, отож звучало це майже так: «Добер деен», «Як спрафа?»). Узагалі, не виникає проблем зі спілкуванням, моїх мовних навиків достатньо, щоби порозумітися з оточенням, наприклад, на вулиці чи в супермаркеті. Зі своїми колегами в команді спілкуюсь українською, часом допомагає англійська. Ми добре розуміємося, справді.

— Відомо, що на момент переїзду у вас не було дружини. Тим часом українські дівчата вважаються одними з найкрасивіших у світі...-

— (Усміхається). Так, мій сімейний стан залишився незмінним. А щодо вроди українських жінок, то тут не маю жодних сумнівів. Вони насправді є привабливими. Та мушу зазначити, що Україну славить не тільки жіноча врода, а й освічені, ерудовані люди. Українці помітно прогресують у світі в багатьох сферах життя.

— Коли перейшли до «Карпат», то в дебютному інтерв'ю зазначили, що віддали перевагу українському клубові через можливість і бажання грати в єврокубках. Однак минулого чемпіонату львів'яни боролися за збереження прописки в прем'єр-лізі, та й цьогоріч справи йдуть не краще...- Це вас сильно засмутило?

— Правду кажучи, це мене прик­-ро вразило. Вважаю, що нам є над чим попрацювати, щоби досягнути бажаних результатів.

— Наскільки правдивою бу­-ла інформація про інтерес до вашої персони з боку київського «Динамо», чутки про який почали поширюватися ще торік?

— Кияни цікавилися мною вже двічі, але поки що залишаюсь зі своєю командою, й мене влаш­-товує теперішній контракт.

— Улітку з'явилася інформація, що вами цікавиться й резервний клуб мадридського «Реалу» — «Кастилья». До вас справді зверталися його представники?

— Так! Якщо ж відверто, зацікавленість в мені саме такого престижного клубу, як «Динамо», дуже тішить, адже, насамперед, це є відображенням моєї праці.

— Загалом, за ці два роки, що ви в Україні, були моменти, коли могли змінити прописку?

— Повністю задоволений «Кар­-патами». Хоча й не знаю, як складеться моя доля в майбутньому. Так, завжди прагну до розвитку, але нині цілковито належу цій команді й щиро хочу продовжу­-вати тут кар'єру.

— Якби сталося так, що залишили Львів, то, впевнена, вболівальникам уявити «Карпати» без Лукаса було би доволі проблематично, адже багато в чому саме ви визначаєте гру команди в атаці, та й узагалі є сучасним лідером «зелено-білих». Тому й побутує думка, що ви переросли рівень львівського клубу...-

— «Карпати» є командою, яка щороку намагається покращувати результати і прогресувати все далі і далі. Зізнаюсь, справді багато в чому завдячую Львову та клубу, тому навіть не зміг би говорити про себе в такому контексті.

— Ваша мрія зіграти на домашньому стадіоні «Депортиво» — «Ріасорі» — залишилася незмінною?

— Так, адже з командою з Ла Коруньї пов'язую своє дитинство — виріс там і вболівав за неї. Але наразі мене влаштовують «Карпати». Ви вже вибачте, що повсякчас повторюю цю фразу. Та це справді так.

— Гаразд, а яка команда є найсильнішою в українському чемпіонаті, на вашу думку?

— Найсильнішими можу назвати «Динамо», «Металіст», «Дніпро» та «Шахтар». Гадаю, оригінальною моя відповідь не буде.

— А кого з гравців українського чемпіонату вважаєте найкращими?

— О, гадаю, у вас талановитих виконавців чимало! А з-поміж усіх виокремлю Тайсона з «Металіста», Ярмоленка з «Динамо», Коноплянку з «Дніпра» та Дугласа Косту й Вілліана з «Шахтаря».

— І наостанок: яким бачите найближче майбутнє «Карпат» і своє власне?

— Нині наша команда набирає обертів, ми розвиваємося й хочемо досягти нових висот. Мікроклімат у колективі надихає та сприяє розвитку. А моє майбутнє безпосередньо пов'язане зі Львовом, адже нині я — гравець «Карпат», і прагну продовжувати свою спортивну діяльність саме тут. Так, зараз переживаємо чимало турнірних негараздів, які могли б когось зламати. Але я — командний гравець і думаю передусім про «Карпати», а потім уже — про себе. Мій кар'єрний розвиток тісно пов'язаний із клубом, тому схема майбутнього проста — якщо все добре складатиметься в «Карпат», отож і я буду від того ще щасливішим, ніж нині.