###Леван Кенія: Насправді, збори - це приємний процес ###

Півзахисник "Карпат" Леван Кенія розповів про про зимові збори команди.

– Леване, а коли ти востаннє був на зборах?

– Три роки тому, ще коли грав за "Шальке". До речі, збори також були в Туреччині. Правда, для мене вони були нещасливими, бо я отримав травму і не міг далі грати.

– Знаю, що про травми ти говорити не любиш, тому розкажи краще, наскільки відрізняються збори українських та німецьких команд?
– Тут усе залежить не від країни, з якої клуби, а від тренера. Коли я грав за "Шальке", тренером був Фелікс Магат. Він дуже важкий тренер і за своєю манерою відрізняється від Ніколая Костова.

– Про навантаження Магата ходять легенди. Але ж і Ніколай Костов добряче "ганяв" вас на перших зборах...
– Не без того. Але що робити без фізичної підготовки? Ніхто ж не каже, що працювати фізично не потрібно. Просто в Магата була інша система підготовки.

– Можеш приклад навести?
– Можу. Три тренування в день...

– Чому він робив такий акцент на фізичну підготовку?
– Така стратегія у нього. Зрештою, так було в кожному клубі, в якому він працював.

– А результат це приносило?
– Перші три місяці так, але потім починалася втома і травми.

– Коли ти їхав на перші збори з "Карпатами", то хвилювався?
– Безперечно, трохи переживав, але приємно було усвідомлювати те, що я себе добре почував, і хотів працювати, тренуватися. Насправді це приємний процес.

– Кінець року для тебе виявився доволі успішний. Ти віддавав шикарні гольові передачі і сам забивав голи. В Грузії оцінили твоє повернення у великий футбол?
– На щастя, все добре було. Я набрав форму, хоч і відчував втому. Мене підтримували, раділи за мене, дзвонили. Я дав чимало інтерв'ю, в яких щиро розповідав, що мені добре в "Карпатах". Головне, що я грав в футбол. Також я повернувся до збірної Грузії. От і зараз отримав виклик і на початку лютого полечу на їхні збори разом з Муртазом Даушвілі.

– І не тільки з ним...
– Справді, в українському чемпіонаті багато гравців з Грузії. Ми часто спілкуємося з ними. От і зараз в готелі разом з нами живе "Іллічівець", де грають Окріашвілі і Таргамадзе. Думаю, що разом з ними і полетимо.

– На ранковому тренуванні, завдяки добрій погоді, можна було милуватися горами. Вони тобі не нагадали Кавказ?
– В Грузії багато гір. Вони ніби і схожі на турецькі, але все ж не такі. Вони рідніші, тому для мене кращі. І я вже за ними скучив. Зрештою, я постійно за ними сумую.

– Як ти провів відпустку?
– Був у різних країнах. Трохи відпочивав на морі, трохи в Німеччині, трохи вдома, в Грузії. Загалом я прекрасно провів час.

– А що у тебе в Німеччині залишилося?
– У мене дружина звідти. Вона народилася в Німеччині, але сама сербка. Також моя донька має німецьке громадянство. Я часто там буваю, коли є час. Але коли я у Львові, то вони поруч. Коли ж їду на збори – жінка з дитиною летять в Німеччину.

– Цікаво, але ти летів в Туреччину зі Львова, а, скажімо, Буба з Грузії...
– Справді, до Львова якраз прилетіли мої батьки та дружина. Тому три дні ми провели разом в Україні.