###КУЗНЕЦОВ: «Мы разочарованы? Это мягко сказано!» ###

По завершенні матчу в Дніпропетровську додзвонитися до когось з карпатівців, аби по гарячих слідах задати кілька запитань, довгий час видавалося марною справою. На кожну спробу, а їх упродовж доброї години часу було зроблено більше десятка, кореспондент клубного Інформаційного центру чув одну й ту ж відповідь: «Абонент знаходиться поза зоною досяжності». І все ж зусилля виявилися не марними: на зв'язок вийшов Сергій Кузнецов.

- Ні, справа зовсім в іншому. Зараз все поясню. Головний тренер Олег Кононов дав команді три вихідних. Збираємося на клубній базі в Брюховичах 25-го березня. Тому я не полетів з партнерами до Львова, а вирушаю до своєї сім'ї в Одесу. Зараз якраз перебуваю на дніпропетровському вокзалі, очікую потяг на Одесу, а хлопці в ці хвилини транзитом через Київ летять у Львів. Але те, що ми дуже розчаровані, це ще м'яко сказано. Ми просто вбиті тим, що сталося. Бо в цій грі все могло повернутися зовсім по іншому.

- Ми так і не зрозуміли, де він там побачив порушення правил? Я його особисто питав кілька разів, але він толком нічого не зміг пояснити – відмінив взяття воріт і все. Я взагалі то не любитель коментувати суддівство, це не моя справа, але з «Дніпром» нас судили в багатьох епізодах не об'єктивно. Упродовж всієї зустрічі відчувалося упереджене ставлення до нас.

- Звичайно, що ні. Головна проблема в тому, що нам наразі ще бракує запасу міцності, аби вигравати такі матчі. У нас дуже молода команда, хлопцям не вистачає досвіду всі 90 хвилин правильно все робити. Візьміть навіть той епізод, коли нам забили. Ми ж втратили м'яч на рівному місці, а потрібно було зіграти простіше і все тоді було б нормально! Заробили б своє одне трудове очко. А ще скажу, що багатьом хлопцям бракує фізичних сил грати у високому темпі весь матч на такому важкому полі. З середини другого тайму у декого судоми зводили ноги.

- Коли ми приїхали в Дніпропетровськ, тут падав дощ зі снігом. Я розумію, що працівники стадіону робили все від них залежне, аби підготувати газон до матчу якомога краще. Але в них це не дуже добре вийшло. Поляна «Дніпро-Арена» значно гірша, ніж на «Україні». Ноги весь час роз'їжджалися, втриматися на них дуже важко. А це також вимагає додаткових витрат енергії.

- Слів було дуже мало. Подякував гравцям за гру, сказав, що ми віддали всі сили, але, на жаль, не змогли досягнути позитивного результату. А ще побажав всім за ці вихідні гарно відпочити, аби, зробивши правильні висновки, з середи почати готуватися до наступних матчів.

- Я, як і всі мої партнери, шокований. Просто немає слів. Ви собі навіть не уявляєте, наскільки це прикро програвати на останніх секундах матчу! Ми всі страшенно пригнічені. Це ж треба, витискали з себе все, що могли по максимуму всі 90 хвилин і в самому кінці виявилося, що всі наші старання нічого не варті.

- Згоден, вони були кращими. Так, ми зіграли далеко свій не найкращий поєдинок. На відміну від суперника, який, як на мене, вже давно не показував такої гри, як сьогодні з нами. Але все одно, вони нічого не могли зробити, хоча й мали моментів більше ніж ми. Тому вважаю, що за самовіддачу та старанність нічию ми все ж заслужили.

- У футболі багато що залежить від дій півзахисту. Хто виграє центр, той і диктує супернику свою гру. Сьогодні в середині «Дніпро» був значно сильніший. Тому у нас в атаці мало що й виходило.

- Можливо, мені важко оцінювати свої дії. Вам зі сторони краще видно. Але не думаю, що хтось може мене чи моїх партнерів звинуватити в небажанні боротися. Просто сьогодні був не наш день. І той гол на останній хвилині є тому найкращим свідченням.

- Я б не сказав, що ми поступалися їм у бажанні. А от злості в них, маю на увазі спортивної, насправді було дуже багато. Видно, вболівальники і преса їх добряче дістали через затяжну безвиграшну серію. Вони грали так, немов це був їхній останній матч у житті. Десь у цьому плані нам трохи не пощастило, що ми попали саме під такий «Дніпро».

- Ще раз переконався, що вболівальники «Карпат» неперевершені. Щоправда, їм було дуже нелегко перекричати фанів «Дніпра». На «Дніпро-Арені» така акустика, що одній сотні проти дев'яти тисяч зробити це неможливо. Тому, хоча багато хто з хлопців позривав голос (я в цьому особисто переконався, бо спілкувався з ними щойно на вокзалі), ми їх на полі майже не чули. А от їхню піротехніку і ми помітили. Ми дуже вдячні їм за таку підтримку. І те, що ми не змогли їм віддячитися позитивним результатом, це ще одна причина, чому ми шоковані сьогоднішньою поразкою...-

www.fckarpaty.lviv.ua