###Кочиш - підсилення львівської атаки ###

Львівські «Карпати» продовжують підсилювати свій склад новачками. Після трансферів іспанця Лукаса, словенця Балажиця та голкіпера з Македонії Богатінова склад «зелено-білих» поповнив відомий румунський виконавець Разван Кочиш. Новачок, скажемо прямо, іменитий, хоча й останні роки для Развана були далеко не найкращими.

За ініціативи Олега Кононова

Трансфер Кочиша до «Карпат» — справа рук не селекціонерів клубу чи всюдисущих агентів, як це зазвичай буває. Ініціатором цього переходу став наставник львів'ян Олег Кононов. У часи, коли він працював помічником головного тренера у тираспольському «Шерифі», Кочиш був головною зіркою колективу.

Починав Разван кар'єру в Клужі, але не в однойменному клубі, який останнім часом на виду в Європі, а в скромнішому колективі «Університатя». Там він відіграв три сезони, у 20 років уже став лідером команди, в останньому сезоні забив півтора десятка м'ячів у чемпіонаті. Через те доволі несподіваним був вибір одного з найперспективніших футболістів Румунії на користь значно слабкішої першості Молдови, в яку й потрапив Кочиш улітку 2004-го.

Значним покращенням фінансового аспекту та перспективою грати в єврокубках — саме цим багаторічний чемпіон Молдови «Шериф» заманив Развана до себе. «Університатя» за свого вихованця отримав дуже пристойну суму — 700 тисяч доларів. Кочиш одразу почав відпрацьовувати витрачені на нього кошти. У першому ж сезоні він став найкращим бомбардиром команди. Назвати конкретну позицію Кочиша на полі доволі проблематично. Він діяв по всьому фронту атаки. Дехто називав його форвардом, бо Разван нерідко виходив у центрі нападу, грав плеймейкера, подекуди з'являвся на правому фланзі. Браком універсальних якостей Кочишу точно дорікнути не можна.

Трансферні чутки

У «Шерифі» Разван багато асистував партнерам, а ще більше забивав на будь-який смак — ударом зі штрафного, головою, з виходу сам на сам. Рівень суперників дозволяв футболістам «Шерифа» зазвичай грати у своє задоволення. У Європі натомість було значно важче себе проявити. Попри це, винагороду за сильну гру в Тирасполі Кочиш все-таки отримав — 2005 року його запросили до збірної Румунії. У принципі, саме цей виклик найяскравіше характеризує рівень гри Кочиша. Потрапити з такого чемпіонату до збірної, яка за своїм рівнем майже однакова з нашою, дуже складно.

П'ять років тому подейкували щодо трансферу Развана до київського «Динамо», проте у реальність це так і не втілилося. До речі у недавньому інтерв'ю, вже будучи гравцем «Карпат», Кочиш запевнив, що жодного разу особисто до нього ніхто з представників киян не звертався. Потім ходили розмови про французький «Марсель», які також закінчилися нічим.

Найконкретніша пропозиція надійшла від московського «Локомотива», який заплатив «Шерифу» понад два з половиною мільйона євро. На жаль, прощання з Тирасполем ознаменувалося не дуже приємною подією. Разван, повертаючись з тренування, не впорався з управлінням свого джипу і вилетів за межі траси, після чого автомобіль перевернувся. Кочишу дуже пощастило — з цього інциденту він вийшов цілим і неушкодженим, йому не довелося навіть навідуватися до лікарні.

Румунський «залізничник»

У «Шерифі» Кочиш став дворазовим чемпіоном Молдови, ще одного разу виграв Кубок та Суперкубок країни. Але, щоб прогресувати, він мав перейти на серйозніший рівень. «Локомотив» — клуб з амбіціями, російська прем'ер-ліга — далеко не останній чемпіонат у Європі. Починав у складі «залізничників» Разван просто чудово. У «Локо» він був змушений відмовитися від ролі форварда, тепер грав на правому фланзі півзахисту. Постійно виступав і за збірну, разом із якою поїхав на чемпіонат Європи-2008. Але доля розпорядилася так, що румуни потрапили до «групи смерті», тому від самого початку їх шанси були мізерними. Проте збірна виступила гідно — програли лише голландцям, зате зіграли внічию з італійцями і французами. Кочиш два матчі починав із перших хвилин, лише проти Італії вийшов на заміну.

Відчувши смак великих турнірів, Разван повернувся до Москви. Справи в «Локомотиві» погіршувалися, команда пленталась у середині турнірної таблиці. У ролі рятувальника з Києва до Москви негайно приїхав Юрій Сьомін. Зміна тренерського штабу суттєво вплинула на подальшу кар'єру Развана. Сьомін одразу дав зрозуміти, що на звичну позицію у нападі чи півзахисті Кочиш може не розраховувати. Але і в резерві румуна тримати ніхто не став — Сьомін несподівано для всіх перевів Развана на правий фланг захисту. Кочиш, у принципі, не скаржився. За його словами, для нього не є принциповим конкретне місце на поле — головне, щоб це місце взагалі було.

З часом Кочиш все-таки перемістився з основи на лаву запасних. Виходив іноді на заміну, ще рідше забивав, від результативності зразка «шерифського» періоду нічого не залишилося. Закінчилося все у «Локо» для Кочиша доволі сумно. Майже рік тому він отримав статус вільного агента. Спочатку Разван був близький до переходу в «Клуж», команду рідного міста й ворога № 1 для клубу, який його виховав — «Університаті». Можливо, саме через це трансфер до «Клужа» зірвався. Але найбільш імовірним варіантом був англійський «Портсмут», який тієї зими у паніці збирав чимало новачків, щоб вижити у АПЛ. Як пам'ятаємо, «Портсмут» із прем'єр-ліги таки вилетів, але жодної провини Развана у цьому немає. Переїзд Кочиша на Туманний Альбіон оцінювали з ймовірністю в 99%, але в останній момент на «Портсмут» звалилися фінансові проблеми. В Англії Разван відбув два дні, а контракт із ним так і не підписали. Кочишу довелося повертатися до Румунії.

На заробітки до Саудівської Аравії

Підібрала героя цієї статті добре знайома донецькому «Шахтарю» румунська «Тимішоара». Там Кочиш нарешті повернувся до знайомої гри у передній лінії, знову почав забивати. Але надовго залишатися на батьківщині Разван не планував. Утім, як покажуть подальші події, у великий футбол Кочиш також надмірного бажання повертатися не мав. У іншому випадку навряд чи б він вирушив до Саудівської Аравії, у славетний клуб «Аль Насрі». Ні для кого не секрет, що європейські чи латиноамериканські футболісти їдуть на Близький Схід для того, щоб заробити грошей. У серйозний футбол там точно не пограєш, а ось фінансове становище там покращити можна без проблем.

Своє перебування у «Аль Насрі» він характеризує як не найкращий час у житті. В одному з перших своїх інтерв'ю в якості гравця «Карпат» він розповів про те, що в Аравії найскладнішим було нормально пройти період акліматизації. Цей процес він так подолати і не зумів. У побуті та повсякденному житті Разван виявився дуже далеким від арабів. Мабуть, не допомогла йому і компанія румуна Овідіу Петре, який також вирішив підзаробити в «Аль Насрі».

Львівські перспективи

Про якісь футбольні досягнення в Саудівській Аравії особливого сенсу говорити немає. Футбол там дуже специфічний і з європейським має чимало відмінностей. Коли з'явилася пропозиція від «Карпат», Кочиш одразу дав свою згоду. Надалі регресувати в «Аль Насрі» він бажання не мав. Тим більше, що, за неофіційними даними, зарплата Кочиша залишиться колишньою, а це майже 80 тисяч доларів на місяць. Важко сказати, але є така підозра, що румунський новачок стане найзаможнішим футболістом «Карпат». До речі, контракт його досі належить «Аль Насрі», у складі «біло-зелених» Кочиш перебуватиме в якості орендованого гравця. Якщо ж усе піде, як треба, то влітку він зможе підписати повноцінний контракт.

Перспективи Развана у Львові дуже яскраві. Його запрошував особисто головний тренер, а це вже величезний плюс. Упевнений, що у «Карпатах» уже не експериментуватимуть з позицією Кочиша на полі — гратиме він в передній лінії, а не на фланзі захисту. До речі, атака у львів'ян дуже серйозна: Не забуваймо про прихід технічного іспанця Лукаса, який може зіграти на позиції вінгера, саме там він дуже непогано проявив себе на зборах. У команді залишився плеймейкер і взагалі лідер колективу Ігор Худоб'як. На фланзі є ще Денис Кожанов, пам'ятаємо і про Кополовця. Враховуючи все це, не здивуюсь, якщо Кононов використовуватиме Кочиша як чистого форварда, бо там спостерігаються деякі проблеми. Бразилець Роша Батиста все ще травмований, інший бразилець — Тіаго у команді поки що не прижився. Залишається лише Сергій Кузнецов, якого також ідеальним центрфорвардом не назвеш.

Правильність вибору Кононова ми могли оцінити вже за першими виходами Кочиша на поле у біло-зеленій формі — поки що, звісно, у спарингах. Але все ж у двох поєдинках Разван забив три м'ячі. Сподіваємося, що в офіційних матчах справи у Кочиша підуть не гірше.

Гліб КОРНІЄНКО, газета «Український футбол»